Пантелеймон Куліш – Чого кипить химерна кров… (Dark Acoustic Folk / Neofolk)

Описание: "Чого кипить химерна кров…" – це похмура містика від Пантелеймона Куліша, яка в цій адаптації отримала звучання Dark Acoustic Folk та Neofolk.

Тут немає гучних барабанів чи епічних оркестрів — лише акустична гітара і голос, що розповідає страшний сон. Герой опиняється на весіллі своєї коханої з іншим, де реальність змішується з маренням: замість вина п'ють кров, а замість яблука ріжуть живе серце. Цей трек — глибоке занурення в психологію ревнощів і болю, де "смерть поцілувала" героя в образі втраченого кохання.

У нашому житті теж вистачає темряви, але ми знаємо, хто стоїть на сторожі світла. Наші захисники щодня відганяють від нас справжні жахіття.

Підтримайте Збройні Сили України! Ваш донат – це реальна допомога тим, хто боронить наш спокій. Перераховуйте кошти у перевірені фонди, яким довіряєте (Повернись Живим, United24, Фонд Притули тощо).

Музика створена за допомогою Suno AI.

Відчули цей холодний подих містики?

👍 Підтримайте лайком, якщо вам до душі така атмосферна акустика.

🔔 Підпишіться та натисніть на дзвіночок, щоб чути більше глибинної української поезії.

💬 Напишіть у коментарях, як ви розумієте образи цього сну: це пророцтво чи просто муки серця?

Текст пісні:

Чого кипить химерна кров?
Чого палає серце дике?
Кипить, бунтується, горить,
І в серці горенько велике?

Химерна кров кипить-горить:
Бо сон мені страшний приснився.
Примчавсь до мене ночі син
І, хропучи, зо мною звився.

Блискучий перед нами дом!
У гуслі там, у кобзи грали.
Горіли факели кругом.
І прилетіли ми до зали.

Весільне свято се було;
Веселі всі, всі святу раді…
Ой лелечко! серед свічок
Моя кохана на посаді.

Моя кохана… дивна річ!
А поруч неї незнакомий…
Стояв за ними я німий,
Стояв німий і нерухомий.

Музика дух мені гнете,
Веселий гомін з ніг валяє…
Вона щаслива з женихом,
І він їй рученьку стискає.

Налив червоного вина,
Надпив – шанує молодую.
Се ж не вино пила вона,
Ой леле! кров мою живую.

І гарне яблочко взяла,
І подала, щоб він розрізав…
То ж він не яблочко ножем,
Ой леле! серце моє різав.

І сміло він її обняв,
Поцілував, – затрепетала,
Почервонівши… Лелю ж мій!
То смерть мене поцілувала.

Мов оливо, тоді язик
Зробивсь у мене преваженний.
Зашурхало… почавсь танець;
Поперед всіх двойко блаженних.

Стою, німую, труп німий,
А все несеться, все сміється…
Він на вушко шепнув щось їй, –
Почервоніла, та без серця.

#ПантелеймонКуліш #ЧогоКипитьХимернаКров #DarkFolk #Neofolk #Acoustic #Suno #SunoAI #УкраїнськаПоезія #Містика #Готика #ЗСУ #Донат #atmosphericmusic