Ольга Штейн х Олександра Екстер. Про мистецтво на зламі історії│Ночі Дівочі. С4 Е7

Описание: “Я ховалася від того, що відбувалося, як могла, у своїй майстерні, працювала похмуро і багато, залишаючись холодною і дуже далекою до всього, і от раз уночі почула спів, вийшла на вулицю. Українці виходили після мітингу, щось зовсім незвичне охопило мене. Уперше за всі місяці”, - писала Олександра Екстер у одному з листів своїм друзям про події української революції 1918 року.

Ми дотепер не можемо однозначно стверджувати, чи вважала себе Олександра Екстер, в дівоцтві Григорович, донька білоруського єврея та матері-грекині - українкою. Але вона точно була тутейшою, тобто, місцевою, киянкою і що відомо беззаперечно - захоплювалася українськими взорами, кольорами, ритмами і фактурами, які сміливо, по-авангардному деконструювала і перетворювала на нове мистецтво, чи то пак, мистецтво нового часу. Конструктивізм Екстер був занадто, по-фольковому барвистим, та вона послідовно втілювала його і на полотнах, і на театральних сценах, і в костюмах, і навчала йому своїх учнів.

Ольга Штейн, як і годиться художниці нашої доби, більше зосереджується на сенсах, ніж матеріала чи формах. Вона осмислює питання віри, любові, цінності землі, бажання влади та підкорення; працює із ґрунтом, хутром, харчовими продуктами;
створює абстрактні скульптури, рисунки, перформативні акти та навіть дивани(!) як арт-обʼєкти, а на дозвіллі за потреби може залити бетонну підлогу чи покласти асфальт. Утім, із “амазонкою авангарду” (як називали Екстер) у них чимало спільного - і разом ми говоримо про строкате коріння, цікаве прізвище, інкоропорованість у світові мистецькі кола, яскраву сценографічну роботу у театрі, бажання ділитися досвідом і мистецьким простором (адже Ольга провадить власну студію, куди запрошує виставлятися інших митців), а також що означає бути художником у такі буремні часи як наші, і такі буремні часи, як століття тому.

00:01:52 адвокація нашого подкасту. Хто цільова аудиторія «Ночей Дівочих»?
00:06:30 у пошуках спільного між Штейн та Екстер. Походження і прізвища, «загублені в ідентичностях».
00:15:00 «свята Галичина» як віха формування Ольги Штейн. Поєднуючи непоєднуване у сучасній вірі
00:20:07 «кресовість» походження, ландшафтність ідентичності. Чи може закінчитися проект про землю? Тілесність, грунт і цінність життя
00:29:45 часи, якими ми надихаємося, наші 20-ті. Стиль «монтажника», або як заливати бетон у шовкових штанях
00:35:00 дух несвободи російської імперії. Чи можна вирости світовим митцем в Україні безвиїзно? Як обмежена мобільність впливає на нашу мистецьку присутність закордоном
(уточнення: Voloshyn Gallery, згадана на 37 хв насправді має офіс у Маямі, не в Лос-Анджелесі)
00:41:15 наскільки художник, вивчений на Заході, інтегрований в український контекст? рівні впізнаваності світових галерей. Чи можна за гроші купити карʼєру художника
00:48:45 українські мистецькі історії успіху. Олександра Екстер в Парижі: що було б, якби вона не повернулася?
00:55:45 Як дивитися на мистецтво в час війни? (уточнення: точна назва проекту Михайла Алекєєнка, згаданого на 57 хв - "Голлівуд - Троєщина")
00:59:40 Історія вишиванкової артілі Олександри Екстер і Наталії Давидової. Українське мистецтво - чи транслювати себе через етніку? Чим вирізняється наше сучасне мистецтво?
01:06:20 «мистецтво забрало в мене тему». «Енеїда» як натхнення для бурлескних міні-драм Ольги.
01:11:45 Сценографія як віха творчості. Як «Гедда Ґаблер» витіснила особистий проект Ольги Штейн.
00:21:20 великий хутряний диван у «Гедді Ґаблер», важливість матеріалу і фактури. Диван як мистецький обʼєкт у творчості Штейн
01:27:15 Ібсен, Леся Українка і воля до влади. Побутовість розлюднення як найбільший жах сьогодення.
01:33:00 Венеційське бієнале як вікно в Європу та чому Екстер втекла? Бажання ділитися для художника. Яким бачить майбутнє Ольга Штейн?

Дякуємо за сприяння у записі Radio NV ‪@radioNVua‬