🔴ДУЖЕ СИЛЬНИЙ ВІРШ 🔴 Автор Оля Снігурук

Описание: Я бачу Бога в усіх порах року.
--------------------
Я бачу Бога в пролісках несмілих,
Що крізь холодний сніг ідуть до світла.
Він — та весна, що в пелюстках біліє,
І в кожній бруньці, що уже розквітла.

Я бачу Бога в ранішній росі,
Що на траві діамантами застигла.
Він — у пташиному дзвінкому голосі,
В землі, що після сну нарешті віджила.

Я бачу Бога в сонячнім промінні,
Що пестить колос у липневу спеку.
Він — у високім, чистім небосхилі,
І в журавлях, що летять далеко.

Я бачу Бога в грозах і в дощах,
Що напувають спраглу ниву влітку.
Він — у полях, де пахне свіжий мак,
І в кожній миті, що дарує квітку.

Я бачу Бога в золоті лісів,
Коли осінь розфарбовує вітрила.
Він — у багатстві щедрих врожаїв,
І в полі і в садах уже, що поспіли.

Я бачу Бога в стиглих плодах саду,
В червоних гронах пишної калини.
Він дарує нам спокій і розраду,
В плодах земних для кожної людини.

Я бачу Бога в шелесті листя,
Що під ногами килимом лягає.
У цім я бачу вічне відкриття,
Що Бог у всьому шлях свій прокладає.

Я бачу Бога в перших холодах,
Коли туман заковує всі плеса.
Він — у замерзлих на склі пелюстках,
І в небі, що торкається серця.

Я бачу Бога в білім полотні,
Яким зима вкриває сонне поле.
Він — у святій, величній тишині,
Що заспокоїть серце в мить недолі.

Я бачу Бога в іскрах кришталю,
Що на деревах інеєм іскриться.
Я за красу цю Господа молю,
Вона — як чиста, божа таємниця.

Я бачу Бога в затишку оселі,
Коли метелиця лютує за вікном.
Ми під опікою Його — живі й веселі,
Зігріті вірою, надією й добром.

Я бачу Бога в кожній зміні дня,
У кожнім русі вічного припливу.
Він — мудрість, сила, світло і знання,
Що робить кожну пору року дивом.

Я бачу Бога всюди і в усьому,
Він — джерело і сенс нашого буття.
Від весен ніжних до зими —Нового року.
Він веде нас у світле майбуття.
Оля Снігурук