Світлана Гавриленко розказала про свідоме батьківство і планування народження дітей

Описание: До студії інформаційного агентства «Журналіст» завітала президент Теософського товариства в Україні, голова правління ГО «Комітет з етики та гуманітарної експертизи» Світлана Гавриленко. Другий випуск розмови нею був присвячений питанню плануванням сім’ї та планування народження дітей. Вона пояснила, чому до батьківства подружжя має підходити свідомо.
«Свідоме батьківство дуже важлива річ. Це можна продемонструвати на простому прикладі. Людина візьме глину, почне про щось думати у цей момент, розмовляти з кимось, а руками буде щось ліпити. Як Ви думаєте, за таких умов чи вийде з тієї глини щось прекрасне? Ні, бо коли руками людина намагається щось механічно творити, вона не сконцентрована, незосереджена. От подібна ситуація відбувається і з народженням дітей. Справа у тому, що у момент близькості чоловіка і жінки утворюється певний вихор, який може притягнути якусь душу. Якщо подружжя вступає в статеві відносини після сварки, чи переживання негативних емоцій, або під час алкогольного сп'яніння, цей вихор створений негативними енергіями, тоді високорозвинена душа, яка прагне до втілення, яка має високі цілі, не зможе потрапити до такої родини», - зазначила пані Світлана.
За її словами, в основу майбутнього життя для приходу в світ чистої і світлої душі, наділеної високою місією, варто закласти всю силу любові і доброти свого серця, довіру до Всевишнього і до свого чоловіка як до співтворця. Чим більше гармонійний союз двох люблячих сердець, чим більш усвідомленим є їх благородний намір, тим легше буде високо розвинутій душі прийти у цей світ, щоб виконати свою високу місію і здійснити духовну перебудову світу.
«Наприклад, в індійський традиції серед брахманів є поняття брахмачар'я. Це людина, яка вступає в статеві відносини тільки тоді, коли вона хоче, щоб народилася дитина. Брахмачар'ями бувають люди одруженні, які мають сім'ю та дітей, але дружина і чоловік мають окремі кімнати, кожен із них виконує свої обов'язки: чоловік забезпечує сім'ю, дружина створює домашній затишок, але їхні статеві відносини відбуваються тоді, коли вони планують народити дитину. Інший приклад, в Стародавній Русі у весільній традиції був обряд, коли під час першої шлюбної ночі обидва роди ставали на цілодобову молитву і просили вищі сили дарувати високу душу в цей рід, щоб вона його продовжила і принесла славу цьому родові. У наш час часто люди не піклуються про свій внутрішній емоційний стан, не думають про наслідки, які через це можуть бути. У наш час люди, які свідомо ставляться до вагітності теж проходять певні ритуали, наприклад, дотримуються посту, моляться, духовно наповнюються», - наголосила Світлана Гавриленко.
Вона зазначила, що нині є безліч свідчень того, що діти, котрі народжуються у наш час, багато в чому відрізняються від дітей минулого століття. Про це говорять акушери, педіатри, вихователі, батьки, педагоги. Ми живемо на зміні епох, ми є свідками того, що душі, котрі приходять сьогодні в світ, приносять з собою нові, більш досконалі якості, вони вирішують нові завдання, які були не під силу їхнім батькам. Тому подружні пари несуть велику відповідальність: виплекати своїх дітей, благословити їх на виконання свого призначення. Нехай кожна молода людина перейметься важливістю такого завдання для людства і постарається для себе знайти відповідь на запитання: «Чи хочеш ти і чи ти готовий брати участь у процесі відродження людства?».
«Сьогодні у педагогіці і сімейній психології є таке поняття «культура планування сім'ї». Тут дуже важливо, щоб люди, які хочуть народити дитину, які планують продовження свого роду, мали мотивацію для цього, щоб вони були налаштовані. Крім того, важливо, щоб вони проговорили свої очікування, хочуть вони хлопчика чи дівчинку, які риси характеру ця дитина має мати, якою особистістю вона має бути, якими талантами вона може бути наділена. Оце усвідомлення того, яка душа до них має прийти, якраз і впливає на те, що саме така душа до них прийде. Сучасна наука турбується про народження дитини тоді, коли жінка уже вагітна, а насправді існує ще таке поняття як пренатальна педагогіка. Тобто та, яка піклується про дитину ще до її зачаття, яка покликана спонукати подружжя задуматися над тим, як вони будуть продовжувати свій рід, ще не завагітнівши», - підвела підсумки президент Теософського товариства в Україні.