Nevymkneni - Запитай свого серця

Описание: #українськамузика
Запитай свого серця — чи дихає ще,
Чи любов там жива, чи мовчить і тече.
Чи поранене слово лишило сліди,
І з-під ребер крадеться холодна біда.

Запитай, як зашити всі тріщини в нім,
Де знайти ті латки між вчора й тепер.
Чи воно ще відчуває світло й вину,
Чи навчилося жити у темнім куту.

Чи потрібне йому ще чуже тепло,
Чи воно розрізняє, добро, а де зло.
Чи мороз його сковував довгі роки,
І самотність сказала: “Не треба руки…”

Якщо серце захоче людського тепла —
Я залікую рани, щоб кров не текла.
Я залатаю ніжно всі сліди від ножа,
І воно зрозуміє, де щастя межа.

Якщо серце покличе — я буду там,
Я не зраджу, не кину, не дам холодам.
Я любов’ю накрию, як теплим крилом,
Щоб воно пам’ятало: не все було злом.

Я огорну його тишею теплих ночей,
Де не треба боятись ні слів, ні очей.
Де не ріже мовчання, не тисне вина,
Де любов — не удар, а жива глибина.

Я віддам йому небо, блакить і весну,
Я навчу його знову хотіти й заснуть.
Хай забуде, як довго з морозом жило,
Хай повірить, що світ ще не весь — це зло.

Якщо серце захоче людського тепла —
Я залікую рани, щоб кров не текла.
Я залатаю ніжно всі сліди від ножа,
І воно зрозуміє, де щастя межа.

Якщо серце покличе — я буду там,
Між надією, вірою і двом серцям.
Я любов’ю накрию, як теплим крилом,
І залишусь у ньому…
Назавжди. Живому.

Запитай свого серця…
Воно знає відповідь.