Павло Тичина - Я кличу тебе: Вірш про розлуку, кохання та самотність

Описание: Павло Тичина - Я кличу тебе

Той сад, і ніч, і зорі —
де вони тепер?
Згадай, як весна цвіла,
зі мною ти рада йшла.
А в серці — мов крик…
А серце розривалось,
бідне, прощалось
з тобою навік.
Ти їдеш в далекий край…
прощай, люба,
прощай!
Ой строгий життя закон:
востаннє глянь з вікон,-
я кличу тебе весь час,
життя ось розлучить нас!
Як гарно було нам!
Та я… я знову сам.

Пориньте у світ глибоких почуттів та щирих емоцій з віршем Павла Тичини "Я кличу тебе". Цей пронизливий твір є майстерним відображенням болю розлуки, гіркоти прощання та непереборної туги за втраченим коханням. Відчуйте ностальгію за минулими щасливими моментами та глибоке відчуття самотності, що огортає ліричного героя. "Я кличу тебе" – це класика української лірики, яка торкається найпотаємніших струн душі. Відкрийте для себе всю красу та глибину української поезії.

Вірш Павла Тичини "Я кличу тебе" датується 1913 роком і належить до раннього періоду творчості поета. У ньому яскраво виявляються характерні риси його стилю "кларнетизму": мелодійність, глибокий ліризм, імпресіоністичні образи природи (сад, ніч, зорі, весна), а також зосередженість на внутрішніх переживаннях героя – болю розлуки, суму за втраченим коханням та відчутті самотності.

Які почуття викликав у вас цей проникливий вірш Павла Тичини? Поділіться своїми думками та враженнями у коментарях! Якщо вам сподобалася ця поезія, поставте лайк, поділіться відео з друзями та підпишіться на наш канал, щоб відкривати для себе більше шедеврів української літератури.

Цей твір народився на межі технологій і творчості. Вся музика, графіка та вокал створені за допомогою штучного інтелекту, але осяяні авторським поглядом.