SACRA DI SAN MICHELE - САКРА ДІ САН МІКЕЛЕ - СВЯТИНЯ СВ.МИХАЇЛА (Torino)

Описание: La Sacra di San Michele, come è comunemente chiamata l'Abbazia di San Michele della Chiusa, è un complesso architettonico arroccato sulla vetta del monte Pirchiriano, all'imbocco della val di Susa, nella Città metropolitana di Torino, in Piemonte

САКРА ДІ САН МІКЕЛЕ - СВЯТИНЯ СВ.МИХАЇЛА (SACRA DI SAN MICHELE)
релігійний комплекс, зведений на горі Піркірьяно (Pirchiriano) біля входу в долину Валь ді Суза (Val di Susa) 962 метрів над рівнем моря, на рубежі 10-11 століття. За своєю архітектурою абатство Сан Мікеле більше схоже на замок, ніж на обитель церкви,яка більше нагадує візантійську церкву, і в середні століття мало великий вплив і могутність через те що була притулком у паломників які прямували в Рим. Під її впливом перебувало понад сто монастирів і інших аббатств. Комплекс розташований на території комуни Сант Амброджио ді Торіно (Sant'Ambrogio di Torino).
Про перші роки існування Сакра ді Сан Мікеле відомо дуже мало. Найдавніше свідчення належить якомусь ченцеві Вільяму, який жив в абатстві в кінці 11-го століття і написав трактат по його історії. Вільям пише про те, що абатство було закладено в 966-му році, проте в тому ж трактаті він згадує і іншу дату - час правління понтифіка Сильвестра II (Silvestro). Достовірно відомо, що та частина Сан Мікеле, яка сьогодні служить криптою, була побудована в кінці 10-го століття - це підтверджують ніші, колони і арки, зроблені в візантійському стилі. За легендою, це будівля була зведена відлюдником Джованні Вінченцо (Giovanni Vincenzo), якому з'явився Архангел Михаїл. Та ж легенда свідчить, що матеріали для будівництва крипти, зібрані відлюдником, за одну ніч чудесним чином опинилися на вершині гори.
У наступні роки до крипти було прибудовано ще одне невеличке приміщення, в якому могли розміститися монахи і мандрівники. Пізніше абатство виявилося у власності ордену бенедиктинців і почало активно розвиватися - були побудовані окремі будівлі одна для прийому мандрівних пілігримів інша була церква . У 12-му столітті з ініціативи абата Ерменгарди був закладений величезний, 26 метрів у висоту, фундамент від підстави пагорба до його вершини, на якому розмістилися нова церква, яка існує і по сей день, і інші будови.
Комплекс Сакра ді Сан Мікеле включає в себе руїни монастиря 12-15-го століть, який мав п'ять поверхів. Насамкінець варто Торре делла Бель Альда (Torre della Bell'Alda) - Вежа Прекрасної Альдо. А так званий "Склеп ченців", ймовірно, колись служив каплицею, яка мала форму восьмикутника і відтворювала Храм Гробу Господнього в Єрусалимі.
В абатстві в висічених в скелі келіях жили ченці, і кожен день їм доводилося проходити по сходах мертвих (La scala dei morti) стопядесятчетире драбинки кожен божий день, хто проходив хоч раз по ним зможуть зрозуміти чому це так важко, ці сходи в своєму кроці дуже важкі для підйому по ним, що символізує життя з усіма її труднощами.
Бронзова статуя була споруджена зовсім недавно, в 2005 році. Скульптору була дана повна свобода в його творчості і в підсумку, статуя Сан Мікеле постала перед відвідувачами і не чоловіком, і не жінкою, як потім стало відомо зі слів автора, таким чином він не став розділяти людство за статевою ознакою. І тут на вершині майже в один кілометр, святі схильні говорити про силах йдуть з неба, і про силу йде з під землі. Ліва рука статуї піднята вгору в небо таким чином Святий Михайло закликав до бога і ангелам. Права тепер вже не знаходиться на мечі, а поруч з ним, готова в будь-який момент взяти цей меч і стримати сили йдуть знизу.
Згідно з деякими історичними документами, в епоху Стародавнього Риму на місці нинішнього абатства розташовувався військовий бастіон, який контролював головну дорогу, яка з'єднувала Італію з Францією. Пізніше, після падіння Західної Римської імперії, лангобарди побудували тут фортецю, покликану захищати ці землі від вторгнення франків.
На початку 17-го століття Сакра ді Сан Мікеле став занепадати, і в 1622-му році був скасований за наказом Папи Римського Григорія XV. Аж до 1835-го року абатство було закинуто, поки король Карл Альберт не звернувся до священика і філософу Антоніо Розміні з проханням відреставрувати його і знову перетворити в монастир. І сьогодні Сакра ді Сан Мікеле належить ордену розмініанцев.