Сесія Проєкту USAID «Економічна підтримка України» в рамках DoAgro24

Описание: 11 грудня у фінальній частині конференції «Ведення агробізнесу в Україні» тему «Експорт зерна з України: розширення каналів збуту та нові можливості» презентував дослідник Центру досліджень продовольства та землекористування (KSE Агроцентр) Київської школи економіки Роман Нейтер. На думку спікера, головними здобутками українських експортерів за часи війни є:

нарощування потужностей через критичні порти Рені та Ізмаїл: до війни експорт цим шляхом становив 1,5% від загального обсягу, тоді як завдяки розвитку портів на Дунаї цей показник зріс до 30%;
впровадження та продовження до 2024 року ЄС заходів автономної торгівлі, що забезпечило своєчасну підтримку експорту українського зерна в умовах обмеженої логістики;
розвиток альтернативних логістичних шляхів: зміцнення залізничного та автомобільного сполучення з європейськими країнами відкрило нові можливості для експорту зерна, зменшивши залежність від морських шляхів;
Україна відкрила власний морський коридор з портів Одеса, Південний і Чорноморськ: 53,2 млн т зернових, олійних культури та продуктів переробки було експортовано з Великої Одеси з жовтня 2023 р. по жовтень 2024 р.;
зменшення бюрократичних перешкод і загальне спрощення експорту: оцифровка служб карантину рослин, спрощення міжнародної торгівлі, удосконалення фітосанітарних процедур.

Про агроекспорт також вели бесіду спікери панельної дискусії «Розширення експортного потенціалу ринку зернових»: менеджерка з розвитку міжнародних зв'язків в сфері аграрного експорту Проєкту USAID «Економічна підтримка України» Тетяна Тримпол, заступник комерційного директора з зовнішньоекономічної діяльності ІМК Віталій Петрук, директор комерційного департаменту ТАС Агро Антон Жемердєєв, директор з торгівлі НІБУЛОН Володимир Славінський, директор Гермес-Трейдінг, член ради директорів холдингу Агровіста Юрій Скічко, комерційний директор Агро-Регіон Олександр Тимошенко, директор департаменту зовнішньої торгівлі Групи АГРОТРЕЙД Андрій Бут. Головними особливостями українського експорту зернових, які зазначили панелісти, є:

повномасштабне вторгнення стало тригером розвитку експорту і підняло питання зовнішніх ринків збуту, пошуку нішевої переробки, котра була б приваблива. Як результат – за останні три роки помітно змінився портфель експортерів, з’явились нові гравці на ринках;
державні органи, бізнес-асоціації та великий і малий бізнес витримали разом тяжкий виклик, коли міжнародні трейдингові компанії пішли з України. Тепер варто не зупинятися на досягнутому, продовжувати те, що започатковано за часи війни, покращувати портову логістику, роботу залізниці, фінансові показники, вкладати робочий капітал в експорт, об’єднувати зусилля, знання та досвід;
в умовах, коли агробізнес досить адаптивний, а держава звертає увагу на детінізацію ринку, то Україну чекає цивілізований ринок із зрозумілими правилами гри. Перезапуск зернового коридору без участі посередників через глибоководні порти нормалізував логістику, збалансував ринок, дозволив вивести перехідні залишки.

Тож, якщо експорт вже більш-менш налагоджений, то у галузі постало інше питання – чи можемо ми виробляти більше. Тому потрібно покращувати врожайність, змінювати технології, дивитися у переробку; нас чекає зменшення щодо кількості компаній-експортерів, це буде ринковий відбір, компанії переходитимуть до старих моделей роботи, бо так рентабельніше з точки зору ціни, але всі тепер матимуть свій план “Б” на випадок проблем із морською логістикою.