КОЛИ ЗА ПЛЕЧИМА. Автор Олена Жажкова.

Описание: Бути носієм рівноваги у хаосі, це привілей, який ми самі собі створюємо. І для цього не потрібні чуже схвалення, або дозвіл. Для цього не потрібні друзі та їх поради, бо як правило поради та критика відносяться до тих, хто їх дуже полюбляє роздавати... Для себе давно обрала інтуїтивне бачення світу, емпатію зі всім живим та Любов до Життя. Коли ми обираємо чужий досвіт, ми обираємо чужі страхи, та робимо помилку. Тому, орієнтуючись тільки на свої відчуття рідко хибила навіть по молодості. А якщо помилялась, то відповідальність брала тільки на себе. Кинь це безглузде заняття - казали мені, це не твоя земля! Навіть і досі так кажуть. А ще казали, що ніколи не зможу писати українською, що не поет, а музикант, і тем більш не художник. Що не вмію, не вийде, не здійсниться, треба мати освіту, досвіт, гроші, зв'язки... А я не слухала чужі слова, бо ті люди чужі та далекі, якщо так кажуть. Бо е мова серця. Треба просто його ЧУТИ, серце, щоб не звинувачувати у своїх невдачах увесь світ. І мені давно не по дорозі з такими персонажами, бо часу залишилось не багато, щоб встигнути налюбитися людьми. Бо серце, це садочок, який ти сам саджаєш. І там буде зростати та квітнути те, що культивуєш. І садочок цей - дзеркало твоєї душі та нейронний зв'язок з реальністю. Це, як відбиток пальця, тільки на Землі. Це Дзен. А Дзен, це рівновага навіть перед лицем смерті. Бережіть своє серце від чужого страху і хай воно квітне.

КОЛИ ЗА ПЛЕЧИМА...

Коли за плечима виростуть крила, -- нарешті я полечу!
І більше не буде фізичних форм, умовностей розумових...
Коли відчую, що відпустила у небо Життя свічу
І Абсолютний і вічний ОМ лунає останнім Словом...
Тоді я наснюсь остаточно всім, хто ходить по цій землі.
Усім, хто несе Любов у серцях, як макрокосмічне сім'я.
Крізь стіни та скроні прийду уві сні, як ноосфери носій
І доказ присутності Праотця у фізиці неодмінно.
Наснюсь безперечно! Ти з потойбіч раптом почуєш блюз,
І побіжиш малювати, ліпити, складати думки у риму.
Ми будемо говорити всю ніч про сенс та здоровий глузд
Допоки не дійдемо згоди, що Ти цей ранок творив, як стимул.
Надав йому колір, 3D формат, смаки та музичний трек.
Придумав і небо, і моря шторм, вікно, де фіалки квітнуть...
А потім з Життям підписав контракт. Земля - це і є Ковчег,
Де ми летимо крізь зірки разом залучені чиїмось Світлом.
Відверто кажучи, Бро, цей блюз ти сам мені підказав,
Коли я долала пихи застій, і йшла під Твою опіку.
То, якщо не проти, Тобі наснюсь, бо Ти є космічний сплав.
Бо ВСЕ це - заміс Твій! і задум Твій! Віднині...до споконвіку...
Лена Жажкова