о. Юрій Щурко: "Архиєрейська молитва Ісуса" (Йоана 17).

Описание: В часі Тайної вечері, даючи своїм учням останні настанови (Йо 13–17), на закінчення цих повчань Ісус підносить довгу молитву до Отця, яка займає цілу 17-ту главу й котру сьогодні часто називають Архиєрейською молитвою. Ця молитва особливим чином відлунює до сказаного в Левіт 16:17 про первосвященика Арона, котрий в День Покути – євр. Йом Кіпур (це найважливіший день єврейського календаря) повинен був піднести молитву "за себе й за дім свій і за всю громаду синів Ізраїля".
Ісус молиться за Себе (вірші 1–5):
Отак мовив Ісус, а підвівши очі свої до неба, проказав: «Отче, прийшла година! Прослав свого Сина, щоб Син твій тебе прославив, 2. згідно з владою, що її ти дав йому над усяким тілом: дарувати життя вічне тим, яких ти передав йому. 3. А вічне життя у тому, щоб вони спізнали тебе, єдиного, істинного Бога, і тобою посланого - Ісуса Христа. 4. Я тебе на землі прославив, виконавши те діло, яке ти дав мені до виконання. 5. Тепер же прослав мене, Отче, у себе - славою тією, що її я мав у тебе перед тим, як постав світ!
ІІ. Ісус молиться за своїх теперішніх учнів (вірші 6–19):
6. Я об'явив твоє ім'я людям, яких ти від світу передав мені. Вони були твої, ти ж передав мені їх, і зберегли вони слово твоє. 7. Нині збагнули вони, що все, тобою дане мені - від тебе; 8. слова бо, тобою мені дані, я їм дав, і сприйняли вони їх, і справді збагнули, що від тебе я вийшов, і увірували, що ти мене послав. 9. Молю ж за них: не за світ молю, лише за тих, яких ти передав мені, бо вони - твої. 10. І все моє - твоє, твоє ж - моє, і в них я прославився. 11. Я вже більш не у світі, а вони у світі, і я до тебе йду. Отче Святий! Заради імени твого бережи їх, тих, що їх ти мені передав, щоб були одно, як ми! 12. Бувши з ними у світі, я беріг їх у твоє ім'я; тих, яких ти передав мені, я їх стеріг, і ніхто з них не пропав, лише син загибелі, щоб збулося Писання. 13. Тепер же іду до тебе, і кажу те, у світі бувши, щоб вони радощів моїх мали у собі вщерть. 14. Слово твоє я передав їм, тож зненавидів їх світ, - не від світу бо вони, так само, як і я не від світу. 15. Не молю, щоб ти узяв їх від світу, лише - щоб зберіг їх від лихого. 16. Вони не від світу так само, як і я не від світу. 17. Освяти їх у твоїй істині: слово твоє - істина. 18. Як послав єси мене у світ, так послав і я їх у світ. 19 . Віддаю себе за них у посвяту, щоб і вони були освячені в істині.
ІІІ. Молитва Ісуса за тих, котрі в майбутньому повірить в Євангеліє через проповідь учнів та їх єдність (вірші 20–26) - молитва за всіх майбутніх християн, зокрема за нас з вами, та нашу єдність.
20. Та не лиш за цих молю, але і за тих, які завдяки їхньому слову увірують в мене, 21. щоб усі були одно, як ти, Отче, в мені, а я в тобі, щоб і вони були в нас об'єднані; щоб світ увірував, що ти мене послав. 22. І славу, що ти дав мені, я дав їм, щоб вони були одно так само, як і ми одно. 23. Я - в них, і ти - в мені, - щоб вони були звершені в єдності, щоб світ збагнув, що послав єси мене, та й возлюбив їх, як возлюбив мене. 24. Отче! Хочу, щоб ті, яких ти мені передав, перебували там, де і я, щоби й вони були зо мною та й бачили мою славу, яку ти дав мені, бо полюбив єси мене перед заснуванням світу. 25. Праведний Отче! Світ не спізнав тебе, але я тебе спізнав, а й оті спізнали, що послав єси мене. 26. І об'явив я їм твоє ім'я, і об'являти буду, щоб любов, якою ти полюбив мене, в них перебувала, - а я в них!»