Четвертий рік

Описание: Пісня про всі накопичені емоції з приводу російсько Української повномасштабної війни. Війна наповнює душу злістю та здається, що від цього скаменіє серце. Але треба завжди пам'ятати, що помста та злість перш за все нищить самого себе. Тож пам'ятаємо, приймаємо уроки, та намагаємось скинути зайву лють в корисну справу, щоб не жити нею.
Пісня на вірші Михайлова Олександра.

Четвертий рік життя без віри
В світле майбутнє, глузд людей,
Міста кричать крізь чорні діри
Розбитих вікон та дверей.
Долі знедолених мілйони,
Евакуації вагони.

[Chorus]
Злість, смуток, відчай, помсти подих
Насиичує серцяа і дууші.
Течее в Дніпрових чорних водах,
Наповнює дощем калюужі.
Греми, кричи страждання зливо!
Дай виикричать всю злість до ранку,
Серцем оголеним, вразливим
Зустріну промені світанку.

[Verse 2]
Четвертий рік щоденна смерть
Спалює серце твоє в попіл,
І накриває душу лють,
Коли звучать сирени воплі,
Тільки прокляаття на віки и(иии)
Шлють в бік русніи чоловіки и(иии).

[Chorus]
Злість, смуток, відчай, помсти подих
Насиичує серцяа і дууші.
Течее в Дніпрових чорних водах,
Наповнює дощем калюужі.
Греми, кричи страждання зливо!
Дай виикричать всю злість до ранку,
Серцем оголеним, вразливим
Зустріну промені світанку.

[Verse 3]
Четвертий рік залізні люди
Тримають бій проти орди,
А у тилаах грабунок всюди,
Містаа без світла і води.
Зато криваві кровопивці
Невинно витирають рильця,
Працює схема, гроші йдуть,
А під кінець усі втечуть.

[Chorus]
Злість, смуток, відчай, помсти подих
Насиичує серцяа і дууші.
Течее в Дніпрових чорних водах,
Наповнює дощем калюужі.
Греми, кричи страждання зливо!
Дай виикричать всю злість до ранку,
Серцем оголеним, вразливим
Зустріну промені світанку.

[Verse 4]
Четвертий рік тиран рашистський
Жорстоко нищить наш народ,
Заплямував він мову руську,
Віру та весь культурний код.
Не змити їм тепер цей бруд.
В нас алергія та нудота
На все, що віє від болота.

[Chorus]
Злість, смуток, відчай, помсти подих
Насиичує серцяа і дууші.
Течее в Дніпрових чорних водах,
Наповнює дощем калюужі.
Греми, кричи страждання зливо!
Дай виикричать всю злість до ранку,
Серцем оголеним, вразливим
Зустріну промені світанку.

[Verse 5]
Тримаймося, ніщо не вічне,
І після ночі день засяє,
Пройдуть дощі, настане січень,
З Різдвом до друзів завітаєм.
І тільки в пам’яті нашій навічно
Житимуть загиблих за волю обличчя.

[Chorus ]
Злість, смуток, відчай, помсти подих
Насиичує серцяа і дууші.
Течее в Дніпрових чорних водах,
Наповнює дощем калюужі.
Греми, кричи страждання зливо!
Дай виикричать всю злість до ранку,
Серцем оголеним, вразливим
Зустріну промені світанку.

[Outro]
Якби б та злість дощами змила
Ворожу силу прямо в ад,
Або, мов лава, спопелила,
Та тільки труїть власний сад.
Та тільки труїть власний сад.