ОСТАНОВИМ Новый ген план - это преступление против Киева

Описание: З часів президентства Кучми сформувалися зручні на той час для можновладців та політиків олігархічні, кримінально - корупційні схеми управління економікою та країною в цілому. У їх розумінні ринкові відносини мали б все врегулювати. Насправді все було взято під контроль дуже досвідченими людьми з комсомольсько-партійним досвідом, і з того часу змінити ситуацію, нажаль, не вдається. На цьому фоні, якщо наші корупціонери, у масштабах країни, «сіли» на нафто-газові схеми, енергетику, транспорт, порти, митницю, податкову систему, то у Києві, для місцевих, єдиними джерелом дуже швидкого збагачення стало будівництво. Тоді чисельність бажаючих швидко і «ефективно» збагатитися стала достатньо великою - депутати кожної каденції почали створювати свої власні будівельні бізнеси. Вони не хотіли розуміти, що Київ не будівельний майданчик, де можна будувати безкінечно довго, що завгодно, де завгодно і як завгодно. Вони наштовхнулися не перепону у виді чинного діючого генерального плану міста Києва, який був затверджений у 2002 році, коли виявилося, що не можна будувати так, як заманеться.
(25:10) (23:54) Як тільки масштаби і апетити виросли у геометричній прогресії, всі зіштовхнулися з проблемою, що немає території де можна безкарно будувати як захочеться. І тоді придумали таку схему, це був 2006-2007 рік, коли було застосоване Місто-будівне обґрунтування. Його готували довго, різні люди з різними цілями, але серед іншого там відкривалося три напрямки: можливість через місто-будівне обґрунтування змінювати проект окремого будинку, наприклад, з 5 поверхів на 50 і надати відповідне обґрунтування. По-друге – можливість внесення змін у детальний план території, наче з доброчинними цілями, щоб не очікувати довго перегляду генплану. Але насправді змінювалося лише призначення будівництва: замість шкіл - житло, замість житла - торгівельні центри , тощо. Але апетити зростали і потрібні були нові масиви для забудови, не пів-гектару і не нектар, потрібні були сотні гектарів! Але під це необхідно було змінювати Генеральний план. І тоді у цих обґрунтування припускалася позиція, що якщо набереться велика кількість рішень Київради щодо внесення змін у цільове використання земель, а місто-будівне обґрунтування дозволить такі зміни, то створювалася можливість відведення територій, але лише за умови внесення змін до чинного генерального плану Києва.
Скажіть будь ласка, Горбачиха саме таким чином потрапила під забудову?
Так, саме таким чином. Готувалося рішення про зміну цільового призначення. При цьому всі рішення Київради, їх можна знайти, розроблялися зацікавленими юристами Киівради. Або розроблялося місто-будівне обґрунтування, наприклад, інститутом Броневицького (Інститут Генерального плану м.Києва), а там теж досвідчені спеціалісти, вони писали що дана територія рекреаційного призначення, зелена територія, зелений діаметр, природно захисна смуга і житлове будівництво неможливе! Але! При умові внесення змін у чинний Генеральний план, у програму зелених зон, це можливо. Тобто ми погоджуємося, але ви внесіть зміни і будь ласка – будуйте що завгодно. Таким чином усі рішення складалися з чотирьох пунктів. Перший – затвердити місто-будівне обґрунтування і зміну цільового призначення, наприклад, Горбачихи. Другим пунктом зазначалося, що необхідно внести зміни до Генерального плану Києва. Третім пунктом зазначалося, що необхідно внести зміни у зелені зони міста. І наприкінці, останнім пунктом, видавалося доручення Департаменту управління архітектури і містобудування забезпечити внесення змін в установленому порядку до графічної та текстової частини Генерального плану у відповідності до даного рішення. Тобто фактично розробники генерального плану аргументують, що вони не можуть не враховувати рішення Киівради, а це сотні і сотні рішень на тисячі гектарів землі, і на їх підставі малюють новий генеральний план.