Класицизм в літературі і Античність

Описание: У цьому відео ми розглянемо співвіднесеність «антична література і класицизм». Провідними напрямами в європейському мистецтві XVII ст. були бароко і класицизм. Класицизм як літературний напрям виникає у XVII ст. Класицизм (класицизм в літературі і класицизм в архітектурі) тяжів до логічності і виразності, до упорядкування і класифікування жанрів, образів, тем.
Термін класицизм перекладається як зразковий, взірцевий. Антична література проголошувалася взірцевою для наслідування. Якщо філософським підґрунтям класицизму був раціоналізм (Декарт), то теоретичним підґрунтям класицизму була антична філософія, теорія поетики (Арістотель).
Класицизм в літературі орієнтувався на «Поетику» Арістотеля. «Поетика» Арістотеля – це узагальнення естетичних принципів античної літератури, що було суголосно з потребами літератури того часу.
Класицизм в літературі, його теорія завершеного вигляду набула у трактаті “Поетичне мистецтво” Н. Буало. Утілення цього ідеалу він вбачав в античному мистецтві. Тож митці-класицисти повинні були наслідувати принципи античного мистецтва.
Найбільшого розвитку класицизм досяг у драматургії, митці класицизму орієнтувалися на античні джерела. До того ж, «Поетика» Арістотеля стосувалася також і теорії трагедії в античній драматургії.
Класицизм у мистецтві і класицизм в літературі чітко регламентував творчість митців, вимагав дотримання певних правил поетики, орієнтування на античність. Класицизм у драматургії передбачав запозичення сюжетів із античної міфології, літератури та історії — для трагедій, а для комедій — з повсякденного життя; дотримування жанрової ієрархії тощо.
Класицизм зумовив появу видатних митців, якими були: П’єр Корнель, Жан Расін, Жан-Батист Мольєр, а також Жан Лафонтен та інші, які також у своїй творчості зверталися до Античності.