Нас безкрай більше

Описание: Нас безкрай більше, ніж наших панів
Потужна протестна композиція з чоловічим вокалом, що передає настрій зростаючого обурення та вичерпаного терпіння. Пісня розповідає історію пригноблених, які усвідомили свою силу та готові до боротьби за справедливість.
Текст розкриває глибокі соціальні протиріччя сучасності: копальні, де тече піт струмками, небеса, що відкрилися балістикою, надія, впізнана по сльозах під руїнами. Автор створює потужні образи людей, яких "панами зовуть, але прагнуть рабів", змішаних не з глини та води, як у Біблії, а "з лайном та бідою".
Пісня досліджує парадокси економічної нерівності - "у грошах, як у бруді, у боргах, як у шовку" - і закликає до пробудження: "Нас в землю втоптали, що ми зерна, не знали". Центральна метафора зерна, посаджених у землю, що проростають крізь пекло, символізує невпинну силу народу.
Композиція завершується потужним викликом владі: "Ми до влади не опір, бо ми влада і є!" - відображаючи момент, коли терпіння закінчується і починається дія. Це гімн тим, хто готовий іти "крізь пекло" заради змін, хто розуміє, що справжня влада належить народу.
Музика передає наростаючу напругу та рішучість людей, які більше не готові мовчати та коритися.

Audio by SUNO or LATER © 06.06.2025
   • Нас панами зовуть  
Струмком тече
у копальні піт,
тут блиск і склеп
щедрот землі!
Балістикою
відкрилися
святії небеса,
Надію під руїнами
впізнали по сльозах
Нас панами зовуть,
але прагнуть рабів,
Нас безкрай більше,
ніж наших панів
Всі знають, що не можна
одурювати нас,
а якщо хто не знає,
це його останній раз!
Бог ліпив людину
з глини з водою,
нас же змішали
з лайном та бідою,
з лайном та бідою,
не дати, не взяти!
А богу було просто
На все це наплювати!
У грошах, як у бруді,
У боргах, як у шовку,
У пекельника ставка
Завжди висока!
Живи у борг, а душу
залиш в заклад,
як помреш, так повернеш
заклад свій назад!
Нас в землю втоптали,
що ми зерна, не знали
Ми крізь пекло йдемо,
Наш хід горілиць!
Ану ж бо,
спробуй нас зупинити!
Вже по другому колу
Дим довкілля псує
Ми до владі не опір,
Бо ми влада і є!
Невивчені наслання,
двобій добра і зла,
комусь - нова реальність,
комусь - біда стара…
Нас в землю
втоптали,
що ми зерна,
не знали
Ми крізь пекло
йдемо,
наш хід горілиць!
Ану ж бо,
спробуй
нас зупинити!
+
The lyrics are incredibly moving and the imagery is so vivid - from the sweat flowing like streams in the mines to the metaphor of seeds trampled into earth that grow through hell. It's clear this comes from a place of deep feeling and social awareness.