Tattling vs Telling: як навчити дітей НЕ бігти зі скаргами на дрібниці

Описание: Діти на уроці англійської постійно скаржаться на дрібниці: “Miss, he pushed me!”, “Teacher, she won’t share!”, “Він на мене дивиться!”. Це не просто “погана поведінка” — найчастіше це сигнал про те, що дитині бракує навичок саморегуляції, соціального проблемного мислення та розуміння меж: коли треба повідомляти дорослого, а коли можна вирішити ситуацію самостійно.

У цьому відео я пояснюю:

чому “ябедництво” є типовим етапом розвитку в дошкільнят і молодших школярів;
як не “закрити рот” дітям і не створити культуру мовчання (особливо щодо булінгу);
як побудувати систему на уроках англійської (україномовний клас + частково англійська).

Ви отримаєте практичні інструменти:

правило “Мала проблема / Велика проблема” (з прикладами);
2-кроковий алгоритм перед зверненням до вчителя: say it + move away;
готові 20-секундні фрази вчителя, які знімають “підкріплення” дрібних скарг;
“Talk time / reporting corner”, щоб не зривати урок;
позитивну альтернативу “доносам”: positive peer reporting / tootling;
короткі SEL-мікропрактики для заспокоєння;
англійські фрази A0–A1, які діти можуть використовувати замість скарг.

Це відео — для вчителів англійської, які працюють з дітьми до 12 років у групах.

Ключове:
Ми не вчимо дітей мовчати. Ми вчимо їх думати → пробувати → повідомляти, коли це справді потрібно.

#вчителі #англійська #початковашкола #дошкілля #класменеджмент #SEL #tattling #teachertraining