Степан Руданський «Ти не моя» 1854 Магія поезії та музики

Описание: Пісня та кліп на вірш Степана Руданського «Ти не моя». Цифрова версія.
Відчуй, як класична поезія перетворюється на пісню — магія поезії та музики просто тут.
#ПростийУкраїнець #SimpleUkr

Степан Руданський (1833–1873) — це видатний український поет, перекладач, фольклорист і громадський діяч, який увійшов в історію як майстер співомовок — коротких гумористичних віршів, що поєднують народний дотеп, сатиру та ліризм. Його творчість є одним із найяскравіших прикладів демократичної, народної поезії XIX століття.

Життя: від духовного сану до медицини і слова
Степан Васильович Руданський народився 6 січня 1833 року в селі Хомутинці на Вінниччині, у родині сільського священника. З дитинства він був оточений атмосферою простого народного життя, багатого на пісні, прислів'я та гумор, що справило значний вплив на його майбутню творчість.

Початкову освіту здобув у Шаргородській бурсі, а потім навчався в Подільській духовній семінарії в Кам'янці-Подільському. Проте, незважаючи на батьківське бажання бачити його священником, Степан обрав інший шлях. У 1856 році він вступив до медико-хірургічної академії в Санкт-Петербурзі, де здобув фах лікаря.

У Петербурзі Руданський активно долучився до українського громадського та культурного життя. Він спілкувався з багатьма українськими діячами, які жили і працювали в столиці імперії. Саме тут розквітнув його поетичний талант.

Після закінчення академії, з 1861 року, Степан Руданський працював повітовим лікарем у Ялті (Крим). Він був сумлінним і відданим своїй справі, надаючи допомогу людям, незважаючи на власні проблеми зі здоров'ям (хворів на туберкульоз). Проте і в цей період він не припиняв літературної праці.

Творчість: сміх крізь сльози
Творчий доробок Степана Руданського є різноплановим, але найбільшу популярність йому принесли саме співомовки.

Спадщина "веселого мудреця"
Степан Руданський помер 3 травня 1873 року в Ялті від туберкульозу. Йому було лише 40 років. Незважаючи на коротке життя, сповнене випробувань, він залишив по собі надзвичайно цінну спадщину.

Його твори, особливо співомовки, досі не втратили своєї актуальності, їх перечитують, вивчають, інсценують. Вони є джерелом мудрості, народного дотепу і гострої сатири. Руданський був одним із тих, хто збагатив українську літературу новими жанрами та формами, зробивши її ближчою до народу. Він залишається символом українського гумору, що допомагає виживати у складних обставинах, а його ім'я навіки вписане в пантеон видатних українських письменників.

Ти не моя

Ти не моя, дівчино дорогая!
І не мені краса твоя;
Віщує думонька смутная,
Що ти, дівчино, не моя!

Ти не моя! За личко гарне
Справляє хтось колодія…
Мої ж літа проходять марне,
Бо ти, дівчино, не моя!..

Ти не моя!.. І брови чорні
Милує інший, а не я,
І інший хтось тебе пригорне,
А ти, дівчино, не моя!..

Ти не моя, голубка сива!..
Щаслива доленька твоя,
Моя же доля нещаслива,
Бо ти, дівчино, не моя!..

Ти не моя! Но що ж я маю?
Чим похвалюсь тобі і я?
Хіба лиш тим, що тя кохаю;
Но ти, дівчино, не моя!..