Вірш - Іде Україна босоніж в сорочці…

Описание: Іде Україна босоніж в сорочці,
Присипана попелом довгих боїв,
В розтерзанім вітром із квітів віночку,
А в темному небі крик синів- журавлів.

Відсічену косу вовки розірвали,
Стрічки із вінка рознесла течія.
Від крику людського глуха вона стала,
Від болю тортур тепер ще й німа.

Заплющила очі, щоб більше не бачить,
Як гинуть щоденно, і дочки, й сини.
І черствіє серце, яке не пробачить,
Що інші робили із її дітьми.

Із файної дівки перетворилась
У темну, жахливу чорну мару.
В вишневих садочках, що часто нам снились,
Її серед вирви лиш слід я знайду.

Моя Україно, невтішна вдовице,
Згорьована мати, дружина, сестра.
Я буду за тебе щоночі молиться,
Щоб ти, як раніше, уся розцвіла.

Автор: Стець О.В.
Читає: Лілія Потапенко @LilyaPotap
#поезія #поезія_вірш_вірші #поезіяукраїнською #поэзия #стихи #сучаснапоезія #potapenko #вірші #віршіукраїнською #потапенко