Латинська мова Друга відміна Іменники, прикметники, порядкові числівники, присвійні займенники

Описание: Авторський курс #Латинськамова – #LinguaLatina читає професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка ВікторСтавнюк. Змістом цієї теми є Друга відміна латинського іменник, прикметника, порядковго числівника, присвійного займенника

До другої відміни належать іменники чо¬ловічого роду, які в nom. sing. закінчуються на -us, -ir, -er, і середнього роду з закінченням в nom. sing. на -um.
В gen. sing. вони мають спільне закінчення -і.
Наприклад:
populus, i m ‘народ’;
arbiter, tri m ‘суддя’;
vir, i m ‘муж’;
argumentum, i n ‘доказ’;
vinum, i n ‘вино’.
За другою відміною, подібно до іменників і узгоджуючись з ними в роді, числі та відмінку, відмінюються також прикметники, порядкові числівники і присвійні займенники, які закінчуються: чоловічого роду на –us (gratus, ‘бажаний’, iustus ‘справедливий’, primus ‘перший’, meus ‘мій’, tuus ‘твій’, suus ‘свій’) та на –er (niger ‘чорний’, ruber ‘червоний’, noster ‘наш’, vester ‘ваш’), а також середнього роду на –um (gratum, ‘бажане’, iustum ‘справедливе’, primuum ‘перше’, meum ‘моє’; nigrum ‘чорнe’, rubrum ‘червонe’, nostrum ‘нашe’, vestrum ‘вашe’).
Як виняток, за другою відміною відмінюються іменники жіночого і середнього роду на -us: humus, i f ‘земля, грунт’, vulgus, i n ‘народ, натовп’.
Відмінювання іменників II відміни
Відмінювання іменників II відміни здійснюється за допомогою практичної основи, до якої дода¬ються відмінкові закінчення II відміни.
Особливості відмінювання іменників і прикметників чоловічого роду на -ir
На -ir у другій відміні закінчується тільки слово vir, i m ‘муж’ і похідні від нього duumvir, viri m дуумвір, decemvir, i m децемвір тощо. Вони відмінюються так само, як іменники на -us, тільки вокатив однини та множини у них співпадає з номінативом.
Особливості відмінювання іменників і прикметників чоловічого роду на -er
1) Більшість іменників і прикметників чоловічого роду на -er мають випадне -e, яке зберігається лише в nom. sing., а в усіх інших відмінках — випадає: minister, tri m ‘слуга’, magister, tri m ‘вчитель’, arbiter, tri m ‘суддя’ тощо;
2) 4 іменники і 4 прикметники мають -e в основі, яке зберігається в усіх відмінках: puer, ĕri m ‘хлопчик’, socer, ĕri m ‘тесть’, vesper, ĕri m ‘вечір’, gener, ĕri m ‘зять’; liber, ĕra, ĕrum ‘вільний, а, е’, miser, ĕra, ĕrum ‘нещасний, а, е’, asper, ĕra, ĕrum ‘тернистий, а, е’, tener, ĕra, ĕrum ‘ніжний, а, е’;
2а) -e в основі, яке зберігається в усіх відмінках, мають також іменники та прикметники, складені з -fer та -ger: armiger, eri m ‘зброєносець’; signifer, fera, ferum ‘прикрашений, а, е’ тощо.
Особливості відмінювання іменників II відміни середнього роду
Відмінкові закінчення для середнього роду, як це видно з таблиці відмінкових закінчень другої відміни, такі ж, як і для чоловічого роду, крім двох відмінків — nom. і acc. sing. i plur. Для цих відмінків вступає в дію ‘правило середнього роду’.
‘Правило середнього роду’:
1) nom. i acc. sing. i plur. середнього роду завжди співпадають;
2) nom. i acc. plur. середнього роду завжди закінчуються на -а.
Прикметники I-II відміни
За I-II відмінами відмінюються прикметники з закінченнями:
-us (masculinum), -а (femininum), -um (neutrum);
-er (masculinum), -а (femininum), -um (neutrum).
Запис прикметників I-II відмін у словнику
У словнику прикметники I-II відмін записуються у ско¬роченій формі (тобто форма чоловічого роду — повністю, жіночого і середнього роду — скорочено: те, що зміниться у порівнянні з першою словниковою формою); переклад наводиться тільки для чоловічого роду, наприклад: iustus, a, um (повністю: iustus, iusta, iustum) ‘справедливий’, liber, era, erum (повністю: liber, libera, liberum) ‘вільний’, niger, gra, grum (повністю: niger, nigra, nigrum) ‘чорний’.