Кут падіння сонячних променів

Описание: Кут падіння сонячних променів
Висота сонця істотно впливає на прихід сонячної радіації. Коли кут падіння сонячних променів малий, промені проходять шлях крізь товщу атмосфери. Сонячне випромінювання частково поглинається, частина променів відбивається від частинок, зважених у повітрі, і досягає земної поверхні як розсіяне випромінювання. Висота сонця безперервно змінюється в міру переходу від зими до літа, як і при зміні доби. Найбільше значення цей кут досягає о 12:00 (сонячний час).
Прийнято говорити, що в цей час сонце знаходиться в зеніті. Опівдні інтенсивність випромінювання також досягає максимального значення. Мінімальні значення інтенсивності випромінювання досягаються вранці та ввечері, коли сонце розташоване низько над горизонтом, а також узимку. Щоправда, взимку на землю падає дещо більше прямого сонячного світла. Це повʼязано з тим, що абсолютна вологість зимового повітря нижча, і тому воно менше поглинає сонячне випромінювання. Сонце сходить о 6:00 на сході і трохи висвітлює східну фасадну стіну (тільки як випромінювання, відбитого атмосферою). Зі збільшенням кута падіння сонячних променів швидко зростає інтенсивність сонячної радіації, що падає на поверхню фасадної стіни. Приблизно о 8:00 інтенсивність сонячної радіації становить близько 500 Вт/м², а максимального значення, що дорівнює приблизно 700 Вт/м², вона досягає на південній фасадній стіні будівлі трохи раніше полудня.
При обертанні земної кулі навколо своєї осі протягом однієї доби, тобто при видимому русі сонця навколо земної кулі, змінюється кут падіння сонячних променів у вертикальному, а й у горизонтальному напрямі. Цей кут у горизонтальній площині називається азимутальним кутом. Він показує, на скільки градусів кут падіння сонячних променів відхиляється від північного напрямку, якщо повне коло становить 360°. Вертикальний і горизонтальний кути пов’язані між собою так, що при зміні пір року завжди двічі на рік кут висоти розташування сонця на небосхилі виявляється однаковим при одних і тих же значеннях азимутального кута. Траєкторії Сонця при його видимому русі навколо земної кулі взимку та влітку у дні весняного та осіннього рівнодення. Проектуючи ці траєкторії на горизонтальну площину, отримують площинне зображення, за допомогою якого забезпечується можливість точно описати положення сонця на небосхилі, якщо дивитися з певної точки на земній кулі. Така карта сонячної траєкторії називається сонячною діаграмою або просто сонячною картою. Оскільки траєкторія сонця змінюється під час переміщення з півдня (від екватора) на північ, то для кожної широти існує своя характерна сонячна карта.
Підписуйтесь на Ютуб-канал "Географія ПРОСТО"    / @geo_prosto  
а також
Група у Telegram: https://t.me/GEO_PROST0
Група у Тік Ток:   / geo_prosto  
Група в Інстаграм   / geo_prosto  
Група у Facebook:   / 2782633998689340  
Не забудьте поділитись посиланням на дане відео зі своїми друзями. Залишайте ваші відгуки, пропозицію, коментарі, в т.ч. і негативні, щоб ми могли врахувати всі побажання і робити наш відеоконтент краще. Коментуємо, за можливістю/бажанням пишемо школу, місто, район, область, країну. Ну і звісно дивіться інші відео на каналі «Географія ПРОСТО»
#географіяпросто #географія #сонце #енергія #сонячніпромені #радіація