Захисника України Віталія Ветрова провели в останню путь у м. Броди

Описание: Віталій Вєтров нагороджений медаллю «За участь в АТО», нагрудним знаком «Ветеран Війни» нагрудним знаком Начальника Генерального штабу «Учасник АТО», медаллю «15 років сумлінної служби» Міністерства оборони України.
Наші захисники які обрали захищати суверенність, самобутність і майбутнє України. Ті, хто не складає зброї перед ворогом. Та сила воїна не лише в зброї, а й в клятві честі і вірності державі. Інколи ціною власного життя.

Покинув цей світ як Герой, чий подвиг назавжди буде вписано в історію, наш земляк молодший сержант Віталій Йосифович Вєтров. Церемонія прощання із загиблим воїном розпочалася біля Алеї Героїв. У рідне місто він прибув на щиті після 19 місяців тиші.
Віталій Вєтров народився у Бродах 6 лютого 1981 року, а після школи обрав робітничу професію , працював на підприємстві «Галант» у Бродах, відслуживши в армії у 1999-2001 рр.., зрозумів, що хоче стати професійним військовим. Шукав і знайшов своє місце у надійній команді, тож через півроку після демобілізації, - з грудня 2001 року почав служити стрільцем охорони у 16-тій окремій бригаді армійської авіації «Броди». Він був ідеальним солдатом, і хоча мав дуже спокійну вдачу, швидко просувався на службі, отримав звання молодшого сержанта. Був товариським за вдачею, виваженим у словах. Сила воїна – в єдності восьми правил:, яких Віталій Вєтров неухильно дотримувався - правді, честі, совісті, вірі, твердості духу, волі до перемоги, вірності обов'язку і любові до Батьківщини. На момент повномасштабного вторгнення Росії в Україну біографія військового Віталія Вєтрова вже містила досвід участі у війні, що тривала з 2014 року – ніс службу в зоні (АТО/ООС). Він був вірним військовій присязі та беззаперечно виконував накази командирів, тож коли надійшов наказ на переведення в іншу частину, - Віталій Вєтров виконав його.

Був призначений командиром 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу, 1 стрілецької роти бойової вч А 4026. Разом з побратимами пройшов пекло важких боїв на сході України, але завжди проявляв мужність та відвагу, доблесно виконував бойові завдання. Бої за Мар’їнку і поблизу неї. Маловідомий населений пункт на карті нашої держави – Новомихайлівка. Жорстока битва за маленьке село, де раніше мешкало всього півтори тисячі людей, почалась наприкінці осені 2023 року. Станом на квітень 2024 року тут було зосереджено біля 30 тис озброєних московитів, 10 їхніх бригад… Новомихайлівка стала місцем звитяги українських оборонців, а для багатьох родин і місцем болю, місцем, де востаннє їхні захисники вийшли на зв'язок.
Під час виконання бойового спеціального завдання поблизу населеного пункту Новомихайлівка, Покровського району, на Донеччині 14 квітня 2024 року зв'язок із воїном з Бродів Віталієм Вєтровим обірвався й дев’ятнадцять довгих місяців він вважався зниклим безвісти. Тривалий час його рідні і побратими жили між надією і невідомістю, між небом і землею. І попри цю невідомість, щеміло очікування доброї звістки.
Та зниклий безвісти військовослужбовець знайшовся серед загиблих... Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі.
Поховали полеглого воїна Віталія Ветрова на міському цвинтарі на Алеї почесних поховань поруч із побратимами.
У Героя залишилися двоє донечок, дружина і мама. Схиляємо голови у глибокій скорботі разом із родиною. Жодні слова не здатні втамувати цей біль і заповнити порожнечу втрати. Нехай Господь дасть рідним сил пережити цю непоправну втрату, а світла пам’ять про Віталія назавжди живе у серцях усіх, хто його знав.