Самостійна прогулянка

Описание: Цей коротенький прохід від входу вокзалу до перону з електричкою зайняв декілька хвилин відео і декілька місяців регулярних занять з орієнтування.
Так — ніби маршрут не складний. Так, великий плюс — то позначки на підлозі, але. Правда в тому, що мені і досі з цим досить складно.
Позначки на підлозі — їх спочатку треба знайти, за деяких невідомих причин вони починаються не одразу зі входу, якщо звернете увагу на відео: зайшовши, я спочатку роблю такі великі кругові рухи — і це тому що я знаю що і де шукаю. Якщо незряча людина в цьому місці вперше, то просто вирішить, що гайдлайнів нема.
Далі — смужки мене ведуть до сходинок в підземний перехід. Тут просто — йду до кінця і — єдиний вихід до платформи.
На платформі, якби не батьки, які , все-таки трохи мені підказують за кадром, то моя стратегія була б — тростиною вдаряти по вагону, поки не знайду відкриті двері. Незабутня музика сліпого пілігрима — ламаний ритм пошуку дороги додому))).
Ну а далі — треба зайти, знати вільне мисце, розрахувати, через який час моя зупинка, бо в даній електричці ніхто вголос не обʼявляє. Зазвичай я просто знаю час прибуття і виходжу заздалегідь. Якщо чую, що поряд люди, перепитую, чи то та сама зупинка. Як правило, всі такі добрі: і відповідають і у вісім рук ще допомагають вийти з вагону. Я чемно приймаю допомогу, хоча частіше вона більше заважає пересуватись, ніж допомагає. Але, в короткий проміжок часу простіше потерпіти незручності, ніж пояснювати, ще й угорською, як правильно незрячому допомагати пересуватись.
Ось така вам коротка екскурсія по вокзалу. Хотілося б сподіватись, що наступного разу буде привід провести вас аеропортом,))) але те невідомо ще коли станеться, тому найближчі маршрути будуть містом, а потім - лісом)).
Як вам моє орієнтування? Спробували б пройтись із закритими очима зі мною?))) прокачка на довіру.