Maria Kebuladze - Tenderness (Conceptual Music Video)

Описание: With this video, I am again trying to convey what can't be conveyed through words: tenderness as it is. With a little bitter taste and a boundless palette of senses from sadness to the most sincere happiness.

Verse 2.58 of the Bhagavad Gita text, which I studied at university as part of a scientific study of Hinduism, says that we must distinguish between our feelings and the objects of those; to cut off one from another, as only then can our minds be clear. And only this way is how can we truly love. To cut off our own feelings from the objects of feelings, as no one is to blame for our sadness, and no one owes us anything for our love. However, we ourselves do owe one thing to us: our own choice. The choice of what exactly we would feel, and where to direct our feelings.

Here is a friend of mine from distant Vraju (India). With a tenderness uncharacteristic of swordplay, he cuts off, cuts off, cuts off with a wooden sword what seems to be just air...

P.S. I recorded this play of a famous melody on the same day when I shot this video, with a joy from arrival of my so to say Indian soulmate. I hope my singing full of tenderness will enchant you, soothe the pain that does not subside, lull, and take you to the best corners of your memory...

Цим відео я знову намагаюся передати те, чого не передаси словами: ніжність. Таку, яка вона насправді є. З гірким присмаком та безмежною палітрою барв від смутку і до найщирішого щастя.

2.58 строфа тексту Бгаґават Ґіти, яку я ще в університеті вивчала в рамках наукового дослідження про індуїзм, каже про те, що ми маємо розрізняти наші почуття та об'єкти цих почуттів. Відсікати одне від одного, бо тільки так наш розум може бути ясним. І тільки так ми здатні щиро любити. Відсікати власні почуття від об'єктів почуттів тому що ніхто не винний у нашому смутку і ніхто нічого не винний нам за наше кохання. Тільки ми винні собі одне: власний вибір. Вибір: що саме нам відчувати і куди спрямувати наші почуття.

От і мій друг з далекого Враджу (Індія) із невластивою фехтуванню ніжністю відсікає, відсікає, відсікає дерев'яним мечем, здавалося б, повітря...

P.S. Обігравання відомої мелодії я записала в той самий день, коли знімала це відео на радощах від приїзду мого, як би то влучного сказали англійською, indian soulmate. Сподіваюся, мій сповнений ніжності спів зачарує вас, заспокїть біль, що не вщухає, заколисає, відведе до найліпших закутків вашої пам'яті...