Бурштинський екологiчний канал - Робота фільтрів БуТЕС - 6.07.2018

Описание: Наш канал призначений привернути увагу до проблеми викидiв БуТЕС

Бурштинська ТЕС є потужним джерелом викидів шкідливих хімічних речовин у атмосферу. Перелік інгредієнтів, які надходять у атмосферу у складі викидів, включає 40 речовин.

Викиди з двох 250-метрових й однієї 180 -метрової труб розносять вітри на відстані до 100 кілометрів. У 2009 році зафіксовано викиди 190,9 тис. тонн шкідливих речовин — це конкретно 20,5 тис. т твердих частинок, 159,9 тис.т. сірчистого ангідриду, 9,4 тис.т. діоксиду азоту й 0,93 тис. т. оксиду вуглецю.

БуТЕС обладнанна електростатичними фільтрами що є найбільш розповсюдженими пилоочисними апаратами на вітчизняних ТЕС. БуТЕС потребує значної модернізації системи пилогазоочистки котлів для уловлювання дрібнодисперсної фракції леткої золи, що утворюється при спалюванні вугілля, а також потребує встановлення системи очистки викидів від сірчистого ангідриду.

Тверді частинки від спалювання вугілля (їх ще називають золою, вугільним пилом), які не вловило газоочисне обладнання, осідають у 30-кілометровому радіусі навколо станції. Приблизно 1/3 зерен має розміри від 1 до 5 мм, решту — десяті доли міліметра, в тому числі приблизно 20% — соті долі. Найнебезпечніший для людини найменший розмір пилу 10 нм до 2,5 мкм.

Сірчистий ангідрид (SO2) в атмосферному повітрі вступає в хімічні реакції з водою і вже у вигляді кислот проливається з дощем на землю. Наразі, викиди сірчистого ангідриду є найгострішою проблемою і не відповідають європейським нормам. Сірчистий газ особливо шкідливий для дерев, він призводить до хлорозу(пожовтінню або знебварвленню листя) і карликовості. У людини цей газ дратує верхні дихальні шляхи, оскільки легко розчиняється в слизі гортані і трахеї. Постійна дія сірчистого газу може викликати захворювання дихальної системи, що нагадує бронхіт. Сам по собі цей газ не завдає істотного збитку здоров'ю, але в атмосфері реагує з водяною парою з утворенням вторинного забрудника - сірчаної кислоти(Н2SО4) Краплі кислоти переносяться на значні відстані і, потрапляючи в легені, сильно їх руйнують. Найбільш небезпечна форма забруднення повітря спостерігається при реакції сірчистого ангідриду із зваженими частками, що супроводжується утворенням солей сірчаної кислоти, які при диханні проникають в легені і там осідають. Сірчистий ангідрид (SO2) - безбарвний газ з гострим запахом. Токсична дія може виявлятися вже в малих концентраціях (20-30 мг/м3) і створює неприємний смак у роті, дратує слизові оболонки очей і дихальних шляхів Знижує опірність до респіраторних захворювань. При впливі на організм подразнює верхні дихальні шляхи, викликаючи запалення слизових оболонок носоглотки, бронхів. Високі концентрації оксиду сірки в повітрі викликають у людини задишку, можуть призвести до утрати свідомості.

Діоксид азоту (NO2) представляє собою газ жовто-бурого кольору і придає диму такого ж самого забарвлення. Речовина характеризуєтся високою токсичністю. Спричиняє смог. Класс небезпечності – другий. Це означає, що NO2 відноситься до високонебезпечних речовин. Діоксид азоту в повітрі, навіть в відносно невеликих концентраціях, може приводити до суттєвих змін в організмі людини. NO2 є гострим подразником, а також характеризується загальнотоксичною дією. Впливає в основному на органи дихання. В залежності від концентрації спостерігаються різні наслідки - від слабкого подразнення слизових оболонок очей і носу до набряку легенів. Також може призводити до змін в складу крові, сприяє зменшенню кількості гемоглобіну.

Оксид вуглецю (CO2) посилює парниковий ефект. Вплив оксиду вуглецю на людину — згубний. Негативний вплив оксиду вуглецю на людину проявляється спочатку легкими головними болями, задишкою, аритмією. Потім — сильними, пульсуючими болями в скронях, приливами жару і гіперемією, нападами нудоти, слабкістю в руках, блювотою, непритомністю, втратою плоду вагітними, порушенням координації руху. При сильному отруєнні — галюцинаціями, порушенням мислення й мови, загальною слабкістю, конвульсіями, слабким пульсом, комою, пригніченням дихання, летальним результатом.

З 2014 року екологiчна ситуацiя погiршилась. На звернення громади Бурштина, тепер уже новий власник компанiя ДТЕК нереагує.

Щорічно Бурштинська ТЕС скидає у р. Гнила Липа близько 2,11 млн м3 зворотних вод. За даними екологічного паспорту Івано-Франківської області середньорічна концентрація забруднюючих речовин (мг/дм3) за 2008 рік у Бурштинському водосховищі становила: завислі речовини — 17,0; БСК5 — 2,2; сульфати 130,0; хлориди — 21,0; азот амонійний — 0,55; нітрати — 2,9.

Для Бурштинської ТЕС надзвичайно актуальною є проблема складування та переробки твердих відходів — паливного шлаку і золи — які залишаються після спалювання вугілля в топках ТЕС.

За даними 2009 року, місто Бурштин — третє серед найбільш забруднених міст України.

#БурштинськийЕкологічнийКанал #ДТЕК #БуТЕС