КУДА ДЕЛАСЬ ЭЛИТА РОССИЯН В КИЕВЕ? PAPA RADIO

Описание: Минуло чотири роки відтоді, як Росія розпочала відкрите повномасштабне вторгнення. Чотири роки болю, втрат, спротиву й гіркої правди. Але в чат-рулетці, куди цього разу вийшов «Папарадіо», реальність ніби існує в паралельному вимірі. Там і далі живе дивна версія подій, у якій «ніхто нічого не знає», «не все так однозначно» і «нас там не було».

У новому випуску Папарадіо говорить із росіянами, які на четвертому році війни продовжують удавати здивування. Коли мова заходить про Київ, про Оболонь, про колони техніки, про ракети, що летіли по житлових кварталах, — у відповідь лунає щось аморфне: «А що ми робили в Києві? Та нічого не робили». Серйозно? Камери, супутникові знімки, тисячі свідчень, зруйновані будинки — це що, колективна галюцинація?

Папарадіо спокійно, без крику, але жорстко тримає лінію фактів. Бо правда не потребує театру. Вона проста: війна почалася не сама собою. Її розпочала Росія. І відповідальність — не абстрактна. Вона не розчиняється у словах «ми маленькі люди» чи «ми нічого не вирішуємо». Коли країна роками підтримує агресивну політику, мовчить або аплодує — це теж позиція.

Найбільше вражає навіть не агресія, а інфантильність. Люди дорослого віку намагаються сховатися за дитячим «я не знав». Вони хочуть ставити запитання, але не готові чути відповіді. Вони говорять про «свою правду», але уникають конкретики. Бо конкретика — це дати, факти, імена, наслідки. А це вже зона відповідальності.

У цьому відео ви побачите типовий набір виправдань: «ми не приходили», «нам це не потрібно», «нас спровокували». І водночас — повну відсутність готовності визнати очевидне. Чотири роки — достатній термін, щоб розібратися, що відбувається. Але коли зручніше жити в інформаційній бульбашці, правда стає ворогом.

Папарадіо не принижує співрозмовників. Він ставить прості питання. Що ви робили в Києві? Навіщо зайшли на Оболонь? Чому ваші ракети били по житлових кварталах? І коли у відповідь — мовчання або плутані фрази, стає зрозуміло: проблема не в нестачі інформації. Проблема — у небажанні визнавати реальність.

Цей випуск — не просто розмова в чат-рулетці. Це зріз мислення. Це демонстрація того, як працює самообман на рівні суспільства. Коли замість каяття — заперечення. Коли замість співчуття — відстороненість. Коли замість аналізу — повторення телевізійних штампів.

Ми не маємо права звикати до цього. Бо за кожною такою «розмовою ні про що» стоять реальні життя, реальні втрати, реальні зруйновані міста. Війна — це не абстракція і не тема для дискусій у стилі «а може, все не так». Це конкретні дії конкретної держави проти іншої.

Дивіться новий випуск на каналі «Тато Радіо». Аналізуйте, робіть висновки, не дозволяйте маніпулювати свідомістю. Бо правда — це не питання віри. Це питання фактів. А факти вперті.
Tato Radio