Святий апостол Матфей, моли Бога за нас грішних! 🙏

Описание: Святий апостол Матфей був апостолом із дванадцяти, був братом апостола Якова Алфєєва. До навернення до Христа він служив митарем, збирачем податей для Риму. Почувши голос Іісуса Христа: «іди за Мною» (Мф. 9:9), він залишив свою посаду і пішов за Спасителем.
Прийнявши благодатні дари Духа Святого, апостол Матфей спочатку проповідував у Палестині. Перед відходом на проповідь до далеких країн він написав Євангеліє на прохання іудеїв, які залишалися в Єрусалимі. Євангеліє від Матфея стоїть першим у переліку книг Святого Письма Нового Завіту.
Написане воно єврейською мовою. Промови і діяння Спасителя Матфей викладає відповідно до трьох сторін служіння Христа: як Пророка і Законодавця, як Царя над світом невидимим і видимим, а також як Первосвященника, Котрий приносить Жертву за гріхи всіх людей.
Святий апостол Матфей обійшов з благовістям Сирію, Мідію, Персію і Парфію, закінчивши свої проповідницькі труди мученицькою кончиною в Ефіопії. Країна ця була населена племенами канібалів з грубими звичаями і віруваннями. Святий апостол Матфей своєю проповіддю тут навернув кількох ідолопоклонників до віри в Христа, заснував Церкву, побудував храм у місті Мірмени та поставив єпископом свого супутника на ім’я Платон.
Коли апостол старанно молив Бога про навернення ефіопів, під час молитви йому з’явився Сам Господь в образі юнака і, давши жезл, повелів поставити його біля дверей храму. Господь сказав, що із цього жезла виросте дерево і приноситиме плоди, а від кореня його витікатиме джерело води. Омившись у воді і скуштувавши плодів, ефіопи змінять свій дикий норов, стануть добрими і лагідними.
Коли апостол ніс жезл до храму, то зустрів дорогою дружину і сина правителя цієї країни Фулвіана, одержимих нечистим духом. Святий апостол іменем Іісуса Христа зцілив їх. Це чудо навернуло до Господа ще безліч язичників.
Однак володар не хотів, щоб його піддані стали християнами і припинили поклонятися язичницьким богам. Він звинуватив апостола в чаклунстві й наказав стратити його. Святого Матфея поклали обличчям донизу, засипали хмизом і підпалили. Коли багаття розгорілося, то всі побачили, що вогонь не шкодить святому Матфею. Тоді Фулвіан наказав додати хмизу в багаття, обливши його смолою і поставивши навколо дванадцять ідолів. Але полум’я розтопило ідолів і обпалило Фулвіана. Переляканий ефіоп звернувся до святого з благанням про пощаду, і по молитві апостола полум’я вщухло. Тіло святого апостола залишилося неушкодженим, і він відійшов до Господа. Це сталося в 60 році.
Правитель Фулвіан гірко розкаявся у скоєному, але сумнівів своїх не залишив. Він велів покласти тіло святого Матфея до залізного гробу і кинути в море. Водночас Фулвіан сказав, що коли Бог Матфеїв збереже тіло апостола у воді, як зберіг його у вогні, то слід поклонятися цьому Єдиному Істинному Богу.
Тієї ж ночі єпископу Платону в сонному видінні з’явився апостол Матфей і повелів іти з кліром на берег моря й знайти там його тіло. Прийшов на берег і Фулвіан зі своєю свитою.  Винесений хвилею гроб було з честю перенесено до храму, побудованого апостолом. Тоді Фулвіан попросив у Матфея прощення, після чого єпископ Платон хрестив його з ім’ям Матфей, яке дав йому за велінням Божим. Фулвіан згодом прийняв єпископство і продовжив справу просвіти свого народу.

Тропарь апостолу и евангелисту Матфею, глас 3
Усе́рдно от мы́тницы к зва́вшему Влады́це Христу́,/ я́вльшуся на земли́ челове́ком за бла́гость,/ Тому́ после́довав, апо́стол избра́нный яви́лся еси́/ и благове́стник Ева́нгелия вселе́нней велегла́сен./ Сего́ ра́ди чти́м честну́ю па́мять твою́, Матфе́е Богоглаго́ливе,/ моли́ ми́лостиваго Бо́га,// да грехо́в оставле́ние пода́ст душа́м на́шим.

Ин тропарь апостолу и евангелисту Матфею, глас 3
Апо́столе святы́й и Евангели́сте Матфе́е,/ моли́ Ми́лостиваго Бо́га,/ да прегреше́ний оставле́ние// пода́ст душа́м на́шим.

Кондак апостолу и евангелисту Матфею, глас 4
Мыта́рства и́го отве́рг,/ пра́вды и́гу притя́глся еси́,/ и яви́лся еси́ купе́ц всеизря́днейший,/ бога́тство прине́с, ю́же с высоты́ прему́дрость./ Отону́дуже пропове́дал еси́ и́стины сло́во,/ и уны́лых воздви́гл еси́ ду́ши,// написа́в час су́дный.

Молитва апостолу и евангелисту Матфею
О, пресла́вный апо́столе Матфе́е, ду́шу за Христа́ преда́вший и кро́вию твое́ю па́жить Его́ удо́бривший! Услы́ши ча́д твои́х моли́твы и воздыха́ния, се́рдцем сокруше́нным ны́не приноси́мыя. Се́ бо беззако́ньми омрачи́хомся, и того́ ра́ди беда́ми, я́коже ту́чами, обложи́хомся, еле́а же до́браго жития́ обнища́хом зело́, и не возмо́жем проти́витися волко́м хи́щным, и́же расхища́ти насле́дие Бо́жие де́рзостно тща́тся. О, си́льный! Понеси́ не́мощи на́ша, не отлуча́йся ду́хом от на́с, да не разлучи́мся в коне́ц от любве́ Бо́жия, но кре́пким заступле́нием твои́м на́с защити́, да поми́лует Госпо́дь все́х на́с моли́тв твои́х ра́ди, да истреби́т же рукописа́ние безме́рных грехо́в на́ших, и да сподо́бит со все́ми Святы́ми блаже́ннаго Ца́рствия и бра́ка А́гнца Своего́, Ему́же че́сть и сла́ва, и благодаре́ние и поклоне́ние, во ве́ки веко́в. Ами́нь.