Як би зустрілися ми знову...

Описание: Як би зустрілися ми знову...

У місті, де блукають тіні,
Кожен погляд — немов секрет.
Я йшов крізь шум і світло нічні,
Шукав твій слід у тисячах сердець.

Дні мчали, роки стерли межі,
Але в грудях — той самий жар.
Якби ми знову перетнулися вночі,
Чи впізнав би я твій погляд у темряві?


Світло фар, ритм серця,
Тіні танцюють у такт.



Якби зустрілися ми знову —
Через роки, крізь ніч і біль!
Чи впізнала б ти, чи впізнав би я
Ту іскру, що летить крізь пил?

Час не зітре, не зламає,
Лише сліди на склі.
Якби зустрілися ми знову —
Я і ти!

Можливо, на площі в неоновім сяйві,
Де тисячі тіней біжать у даль.
Наш погляд перетнеться — і зникне жаль,
Як лід під сонцем у танці кришталь.

Або в сквері, де вітер шепоче ім’я,
Де квіти тремтять у холодній імлі.
Твоя усмішка — як спАлах у темряві,
І світ зупиниться на мить.

Світло... ритм...
Тіні... такт...
Час... не зітре...

Якби зустрілися ми знову —
Через роки, крізь ніч і біль!
Чи впізнала б ти, чи впізнав би я
Ту іскру, що летить крізь пил?

Час не зітре, не зламає,
Лише сліди на склі.
Якби зустрілися ми знову —
Я і ти!


Я уявляю цю мить —
Блиск очей у темряві.
Чи розірвеш ти павутину ночей?
Чи знов загориться — нова іскра?


Якби зустрілися ми знову —
Через роки, крізь ніч і біль!
Чи впізнала б ти, чи впізнав би я
Ту іскру, що летить крізь пил?

Час не зітре, не зламає!
(Не зламає!)
Якби зустрілися ми знову —
Я і ти!


Зустрілися ми знову...
Я і ти.