Мар'ян Крушельницький "Maryan Krushelnytskyi" - "Енеїда" - І. Котляревський - 1937, Kyiv UKRAINE

Описание: "Енеїда" Івана Котляревського, читає - Мар'ян Крушельницький "Maryan Krushelnytskyi":
00:00 - Дідона ТА Еней - Dido and Aeneas - Мар'ян Крушельницький "Maryan Krushelnytskyi"
02:57 - Пекло - Hell - Мар'ян Крушельницький "Maryan Krushelnytskyi"
1937 Gramplasttrest, Kyiv UKRAINE


ДІДОНА ТА ЕНЕЙ
Уривок з Енеїди І. Котляревського
Засл. арт. УРСР
М.М. Крушельницький
Title Name: Dido and Aeneas
Language(s) or Ethnics: ukrainian
Catalog category: Declamation
Genre (Music Category): Poem
Artist(s): Maryan Krushelnytskyi
Larger Composition Name: Poem «Aeneid»
Lyrics By: Ivan Kotlyarevsky
Accompaniment Type:
Bandmaster or conductor:
Recording Place: Kyiv
Recording Date: 1937
Speed of transfer: 78 rpm
Record size: 25 cm
Label size: 80 mm


ПЕКЛО
Уривок з Енеїди І. Котляревського
Засл. арт. УРСР
М.М. Крушельницький
Title Name: Hell
Language(s) or Ethnics: ukrainian
Catalog category: Declamation
Genre (Music Category): Poem(s)
Artist(s): Marian Krushelnitsky
Larger Composition Name: Poem «Aeneid»
Lyrics By: Ivan Kotlyarevskyi
Accompaniment Type:
Bandmaster or conductor:
Recording Place: Kyiv
Recording Date: 1937
Speed of transfer: 78 rpm
Record size: 25 cm
Label size: 80 mm



Ма́р'ян Миха́йлович Крушельни́цький (18 квітня 1897, с. Пилява, нині Бучацький район — 5 квітня 1963, Київ) — український актор, театральний режисер. Народний артист СРСР (1944). Народний артист Української РСР (23.11.1939), професор, один із фундаторів українського театру. Депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання.

Життєпис
Народився 18 квітня 1897 року в селі Пилява, нині Бучацького району Тернопільської області (тоді Бучацький повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина) в родині небагатих галицьких селян Михайла Антоновича та Марії Йосипівни Крушельницьких. У віці трьох років з батьками переїхав до села Глещава.

Навчався у парафіяльній школі в Глещаві, у Теребовлянській (з 1907), потім Львівській українській, з 1910 року в Тернопільській українській гімназіях (в 1913/1914 навч. році був учнем VIIb класу, його однокласником був Антін Король). Був учасником трупи «Тернопільські театральні вечори».

У період існування маріонеткової Галицької ССР мав якусь посаду.[5] Наприкінці 1923 року театр товариства «Руська Бесіда» було ліквідовано, а згодом у Галичині закрили всі українські культурні заклади. Крушельницький виїжджає до Праги, де вступає на філософський факультет Празького університету. У 1924 році їде в Українську РСР, а в грудні цього ж року вступає до театру «Березіль» у Києві (з 1926 року — в Харкові), де працювали такі видатні діячі театрального мистецтва, як режисер-постановник і художній керівник театру Лесь Курбас, актори Амвросій Бучма, Данило Антонович, Наталя Ужвій.

Першою режисерською роботою М. Крушельницького в Харкові була постановка п'єси В. Катаєва «Квадратура кола» на сцені театру «Веселий Пролетар» у 1928 році. У цей період ініціює створення в радянській Україні першого режисерського факультету.

У 1933—1952 роках — художній керівник, режисер та актор Харківського українського драматичного театру імені Тараса Шевченка. Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1952—1963 роках — актор та головний режисер Київського академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Працюючи в Києві, Крушельницький досяг розквіту акторської і режисерської майстерності в ролі Омелька і Борулі в п'єсі «Мартин Боруля» Карпенка-Карого. Падури «Маклена Граса» М. Куліша, Б. Хмельницького у виставі «Б. Хмельницький» О. Корнійчука, Ліра «Король Лір» В. Шекспіра; як режисер постановок «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького, «Ярослав Мудрий» І. Кочерги. Знімався в кінофільмах «Ягідка кохання», «Кривавий світанок», «Мартин Боруля», «Суєта» та інших. З 1952 року і майже до останніх днів працював у Київському інституті театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, вів курс режисури та майстерності актора.


Меморіальна дошка на будинку по вул. Архітектора Городецького, 11-а, в якому мешкав Мар'ян Крушельницький у 1955—1963 роках

Надгробок Мар'яна Крушельницького на Байковому кладовищі
Дружина — Євгенія Олексіївна Петрова.

Помер 5 квітня 1963 року, похований на Байковому кладовищі в Києві (ділянка № 1; надгробок — мармур, граніт; скульптор Г. Н. Кальченко; встановлений у 1964 році).


#ukrainianrecords