Унікальний аудіозапис уривку «Заповіту», з уст самого Патріарха Йосифа Сліпого

Описание: †Патріарх Української Греко-Католицької Церкви Йосиф Сліпий вимовляє Заповіт своїй духовній пастві - частинка оригінального запису цього епохального тексту, від Інститута історії Церкви.
✔17 лютого 2022 р.Б. минає 130 років від дня народження кардинала Йосифа Сліпого!
📎Дати з життя і діяльності Йосифа Сліпого:
▪️ 17 лютого 1892 року у селі Заздрість Тернопільської області народився Йосиф Коберницький-Дичковський – Сліпий.
▪️ Із 1903-го до 1911 року Йосиф Сліпий навчався в Тернопільській гімназії. По завершенню вступив до греко-католицької Духовної семінарії у Львові і записався на теологічний факультет до університету.
▪️ У 1912 році Йосифа Сліпого митрополит Андрей Шептицький скерував на навчання в університет в Інсбрук.
▪️ У 1917 році митрополит Андрей Шептицький висвятив Йосифа Сліпого.
▪️ У 1918 році отець Йосиф Сліпий отримав ступінь доктора богослов’я.
▪️ Із 1920 року продовжив навчання в Римі.
▪️ У 1925 році Йосиф Сліпий був призначений ректором Духовної семінарії у Львові та деканом богословського факультету.
▪️ У 1929 році Йосиф Сліпий став ректором Львівської богословської академії.
▪️ 1939 рік Йосиф Сліпий таємно був висвячений на єпископа.
▪️ 1 листопада 1944 року відійшов у вічність митрополит Андрей Шептицький. Архиєпископ Йосиф Сліпий стає митрополитом і главою УГКЦ. Хоча вже у 1940 митрополит Андрей Шептицький призначив його екзархом Великої України.
▪️ 11 квітня 1945 року митрополит Йосиф Сліпий – разом із іншими владиками і священниками УГКЦ – був арештований НКВС.
▪️ 26 січня 1963 року митрополита Сліпого звільнили з заслання, і він повернувся у Рим.
▪️ 27 вересня 1969 року відбулось посвячення собору Святої Софії в Римі.
▪️ 7 вересня 1984 року кардинал Йосиф Сліпий відійшов у вічний світ.
▪️ У 1991 році митрополит Йосиф Сліпий був посмертно реабілітований.
▪️ У 1992 главу УГКЦ, кардинала Йосифа Сліпого перепоховали у крипті Святоюрського собору у Львові.

📍 ТЕКСТ:
«Я Йосиф, Патріарх Києво-Галицький і всієї Руси, моїм духовним дітям, владикам, священикам, монахам і монахиням і всім вірним Української Католицької Церкви, мир у Господі і архиєрейське благословення. Ще трохи і світ мене вже не побачить, ще трохи і ви не побачите мене більше. Надходить година, коли вже і притчами не промовлятиму до вас. Залишаючи цей світ і, стоячи на санях, як говорили наші предки, після 90-літнього життя, молюся за вас, моє духовне стадо і за весь український народ, якого я є сином і якого я старався весь свій вік служити словами прощальної архиєрейської молитви Господа нашого Ісуса Христа. Він бо для нас всіх і для всього світу є путь, істина і живот [життя]. І в тому, переставляючися у світ вічності, благаю Отця Небесного, щоб він прославив Сина Свого у вас. Щоб ви співали Його єдиного істинного Бога і Ним прославили посланного Ісуса Христа. Щоб він дав вам Утішителя, який буде з вами во віки Духа істини, якого світ не може сприйняти, бо не бачить Його і не знає. Ви ж Його знаєте, бо перебуває Він з вами і буде у вас. Разом з цією молитвою, прощаючися зо світом і всіма вами, дорогі мої духовні діти, так як колись нам наша свята прадідівська християнська віра, залишаю вам свій батьківський і пастирський Заповіт. Щоб ви не зневірилися, нехай не тривожиться серце ваше. Віруйте в Бога і основне заповітую вам, щоб ви любили один одного. Любов'ю надиху неба більшої, що її готова життя своє віддати за друзів своїх. Ось ця любов до Христа, любов до Святої Церкви з Його Таїнственним Тілом, любов до рідної української Церкви,що є повноцінною частиною вселенської християнської родини. Любов до рідного українського народу, з його духовними і матеріальними скарбами вселюдського значення. Щоб визначували мій життєвий трудолюбивий шлях, моє думання і мою працю на волі і в неволі ...»
«...якщо Господь зволить, що з волі українського народу дійде до того, що він з’єднається в одній церкві, що він буде жити одним духом, то тоді волію я спочити у крипті в підземеллі собору Святої Софії Київської» ...
... «Сидячи на санях на дорозі в далечінь...», молитву мовлю до нашої Небесної Заступниці і Владичиці, Богородиці-Приснодіви: прийми під свій Могутній Покров нашу Українську Церкву і наш Український Нарід!
Благодать Господа Нашого Ісуса Христа, і любов Бога і Отця, і причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами! Амінь!»
(Смиренний Йосиф Патріярх)

#ДУХОВНІ_СВЯТИНІ_УКРАЇНИ
#історія_УГКЦ
#день_в_історії