Voice of the Old Ones - Пожирачі Зірок

Описание: ЛІРИКА:

Вони не прийшли з ненависті…
Вони прийшли з голоду.

Флот-Бегемот з’явився, мов тінь апокаліпсису,
Небо темніло від міазм живих.
Океани кипіли, континенти тріскали,
Біосфери зникали за дні.

Міста мовчали — не було кому кричати,
Планета стала тілом для бенкету.
І вперше Імперіум зрозумів:
Це не війна — це винищення.

Вони — тінь за межами зірок,
Голод, що не знає меж.
Ми б’ємося не за перемогу —
А за ще один день життя.

Кракен прийшов, розірвавши шляхи,
Ударив там, де чекали найменше.
Світ за світом зникав у мовчанні,
Без слави, без пам’яті, без сліду.

Флоти губилися у темряві,
Астропатичні крики гасли.
Імперіум кликав на допомогу,
Та у відповідь була лише тиша.

Вони — тінь за межами зірок,
Голод, що не знає меж.
Ми б’ємося не за перемогу —
А за ще один день життя.

Левіафан прийшов знизу галактики,
Через саму тканину реальності.
Він обійшов кордони й надії,
І поглинув половину світла.

Навіть Астартес пізнали страх,
Коли небо саме стало ворогом.
Та навіть тоді люди стояли,
Бо страх — це розкіш, якої ми не маємо.

Вони — тінь за межами зірок,
Голод, що не знає меж.
Ми б’ємося не за перемогу —
А за ще один день життя.
Та поки стоїть хоч одна людина —
Імперіум не буде з’їдений!

Ми переможемо…
Ми не зникнемо.